подвоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
подвоєний — [подво/йеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
подвоєність — ності, ж. Стан за знач. подвоєний 3) … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
подвійний — I 1) (який складається із двох однакових / подібних частин), двоїстий, двійчастий, подвоєний 2) (який відбувається, здійснюється два рази; збільшений удвічі); подвоєний (збільшений удвічі) II ▶ див. посилений, суперечливий … Словник синонімів української мови
парний — I п арний а, е. 1) Який становить з іншими пару (див. пара I). Парний чобіт. || Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи. || Розташований парою, парами. || Подвійний, двійчастий, подвоєний. 2) Яких запрягають разом, в… … Український тлумачний словник
подвійний — а, е. 1) Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів. Подвійне підборіддя. •• Подві/йне заплі/днення статевий процес у покритонасінних рослин. Подві/йні зо/рі пари зірок, що обертаються навколо спільного центру мас. 2) Який… … Український тлумачний словник
Чобручи — Село Чобручи Чобручиу Страна Приднестровская Молдавская РеспубликаПриднестровская Молдавская Республика … Википедия